Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный.
Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому.
Понидіти, -діємо, -єте, гл. Заскучать, изныть (о многихъ). Ідіть квашу варіть, а то ви пониділи. Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати, будемо розглядати.
Принести Cм. приносити.
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Шморгонути, -ну, -неш, гл.
1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть.
2) Съ силой ударить.
3) Съ силой побѣжать.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.
