Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злидень

Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕНЬ"
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2)п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. Н. Вол. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. Н. Вол. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. Н. Вол. у.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.