Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злидень

Зли́день, -дня, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Скоро в злидні мене зведете, як не перестанете гулять у шинку. Канев. у. 2) = злиденний 3. Бісовий злидень за копійку труситься. Канев. у. 3) К злидню. Къ чорту. Жидівочка к злидню дметься, із бурлаченька сміється. Чуб. V. 1012. 4) Во мн. ч. Бѣдность, нищета, злосчастіе. Чуб. І. 254. К. Іов. 63. Насміхаються сусіде з наших злиднів та неволі. К. Псал. 154. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. бода́й вас злидні побили! — пожеланіе несчастья, бѣдности. Бодай же вас, цокотухи, та злидні побили. Шевч. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕНЬ"
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Міусск. окр. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере. Г. Барв. 292.
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca. ЗЮЗО. І. 113.
Прибутний, -а́, -е́ 1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо... воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275. 2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують. Федьк. Пов. 47.
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.