Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злизнути

Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Н. Вол. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЗНУТИ"
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Повертітися, -чу́ся, -тишся, гл. Повертѣться. Повертілись перед очима та й круть за двері. МВ. І. 112. То оце вискочить із лісу козак, повертиться, повертиться на коні перед Жаботином, та знов і поїде в ліс. ЗОЮР. І. 282.  
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178. 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.