Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.

Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). Cм. бгати.

Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.

Госте́ць, -тця́, м. Хроническій ревматизмъ въ суставахъ. Драг. 40. КС. 1889. XI. 303. Мнеть, як гостець бабу. Ном. № 4004. Точно болѣзнь эта не опредѣлена, такъ какъ, повидимому, названіемъ гостець охватывается не одна болѣзнь. По народному вѣрованію гостець въ скрытомъ состояніи есть у каждаго человѣка и обнаруживается ревматическими болями, сыпями, чирьями, ранами. Нечистий, пога́ний госте́ць, що загнива́ється — очевидно сифилисъ. Мил. М. 94.

Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. ІІ. 46. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.

Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.

Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.

Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.

Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.