Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Театральний, -а, -е. Театральный.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
