Ар'я́ниця, -ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока.
Борщівничити, -чу, -чиш, гл. Торговать борщемъ.
Гойданка, -ки, ж.
1) Качаніе.
2) = гойдалка.
3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. (Токарь) точить тарілку. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Кров як воду точить. 4) — зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. 8) — війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. 9) — брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. Точить брехню цілий день. 10) — баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Точить баляндраси моїм дочкам.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
