Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злидарик

Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДАРИК"
Гашка, -ки, ж. Гадюка, змѣя. Желех. Вх. Зн. 10. Мов та гашечка коло в'ється. Федьк. Тому мене (ялицю) тяжка печаль як гашечка обняла. Млак. 108.
Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Кажний, -а, -е. = кожний. Та за се по три поклони кожному святому покладав. Срезн. Запор. Стар. Ум. кажнесенький. Cм. кажніненький, кажнісінький.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати. Н. Вол. у.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Хрестичок, -чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мережці. Чуб. VII. 415.
Чепелик, -ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.