Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зложити

Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Чуб. III. 121. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. Рудч. Ск. II. 208. руки зложити. Умереть. Г. Барв. 95. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. Чуб. V. 232. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. Гол. IV. 459. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили. Сим. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЖИТИ"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину. Федьк.
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Покататися, -таюся, -єшся, гл. Покататься. От, покаталися — привели додому того коня. Рудч. Ск. І. 164.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Тітка, -ки, ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. Ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.  
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.