Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зложити

Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Чуб. III. 121. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. Рудч. Ск. II. 208. руки зложити. Умереть. Г. Барв. 95. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. Чуб. V. 232. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. Гол. IV. 459. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили. Сим. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЖИТИ"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Кубушка, -ки, ж. Кубышка. «Вишнівки кварту дай сюди!»... Їм повну налили кубушку. Алв. 43.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.