Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодіячка

Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯЧКА"
Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. І. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145., Ум. білобокенький.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Начесати Cм. начісувати.
Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ном. № 12217. Ум. окрайчик.
Острашка, -ки, ж. 1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск. 2) Острастка.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії. Гол. І. 40.
Улесливий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый. Чоловік улесливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.