Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Агу, їй стало більше волі. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!»
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію.
Бияк, -ка, м. = бич 2.
Глибокий, -а, -е. Глубокій. Долина глибока. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! Сравн. степ. глибший. Ум. глибоченький.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка.
Неробітник, -ка, м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
