Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій.
Додрібуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити.... Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма.
Неке нар. Неужели, развѣ. Неке ж ви йому даєте грошей?
Помеж нар. = поміж.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Смолити, -лю́, -лиш, гл. Смолить.
Химорода, -ди, ж.
1) Причуда, капризъ.
2) Колдовство. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати?
