Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Чуб. VII. 410. Вас. 201. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. На сорочку не напряла, веретін не було. Г. Барв. 45. Названія частей веретена въ Лебед. у.: острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. (Залюбовск.). Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. Шух. І. 148. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка (Вас.153) и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника (Шух. І. 257), снувалки (МУЕ. ІІІ. 15), човника (Шух. І. 258), шпулера (МУЕ. ІІІ. 14), прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен (Шух. І. 146), млина ручного (Шух. I. 103), — водяного и вітряка (Kolb. І. 61; Мик. 481), круга гончарського (Вас. 179, Шух. І. 360 — 262) и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.

Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.

Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.

Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.

Обкутати Cм. обкутувати.

Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц.. Cм. досвідчений.

Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.

Плекун, -на, м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою. Херс.

Розмаяти Cм. розмаювати.

Сморщок, -щка́, м. = сморчок? Щоб тобі довіку було там сморщком сидіти. Г. Барв. 120.