Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злізти

Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЗТИ"
Влада, -ди, ж. Власть.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. І. 140.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Н. Вол. у. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Чуб. Та я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная? Грин. III. 401.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє. АД. І. 270.
Промокати, -ка́ю, -єш, сов. в. промок(ну)ти, -ну, -неш, гл. Промокать, промокнуть. Пан промок та й замерз. Рудч. Ск. II. 75.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова. Чуб. V. 1032.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.