Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотарник

Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТАРНИК"
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ. Вх. Зн. 37.
Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. вайлюка. Аф. 311.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Причорніти, -ні́ю, -єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий. Камен. у.
Свинопас, -са, м. = свинарь. Ном. № 12722.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве. Міусск. окр.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.