Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотарник

Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТАРНИК"
Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка. Н. Вол. у.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться. Стор. МПр. 40.
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Почухратися, -ра́юся, -єшся, гл. = почухатися. Почухрайся, де тя не свербить. Ном. № 3644.
Тіліп, тіліпання, тіліпатися и пр. Cм. теліп, теліпання и пр.
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.