Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злестити

Злести́ти, -щу, -стиш, гл.кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Білісінько нар. Совершенно бѣло.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. І. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15.  
Мре́во, -ва, с. = марево. Та то ще, гляди, мрево. Ном. № 3058.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.