Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злестити

Злести́ти, -щу, -стиш, гл.кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Бовкунчя, -чя́ти, с. Маленькій бовкун. (Cм.).
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи. Грин. II. 100.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл. 1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. 2) Перестать бранить.
Понапаковувати, -вую, -єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.