Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злестити

Злести́ти, -щу, -стиш, гл.кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕСТИТИ"
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Затекти́ Cм. затікати.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Навести́ Cм. наводити.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.