Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злобитель

Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОБИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОБИТЕЛЬ"
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. К. МБ. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість? К. Іов. 83.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Каптій, -тій, м. Скряга. Зміев. у.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Шатувати, -тую, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОБИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.