Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодієнко

Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Бульба, -би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. Ум. бульбочка.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЄНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.