Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодієнко

Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Попретно нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЄНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.