Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодієнко

Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЄНКО"
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. І. 23. Cм. Готур, ґотур.
Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Рядовик, -ка, м. 1) Рядовой (о козакѣ, солдатѣ). Г. Барв. 443. Черниговської сотні козак рядовик. Костом. 7. 70. 2) Раст. Sanguisorba officinalis L. ЗЮЗО. І. 135.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЄНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.