Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злинути

Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНУТИ"
Воротарь, -ря, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився. Гол. І. 180.
Непосидущий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Пришлість, -лости, ж. Будущее, будущность. МВ. ІІІ. 126.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.