Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотоглав

Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Мет. 23. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Лавр. 144. Коли б Марка діждатися! Шевч. 112.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим. Васильк. у.
Ремгати, -мжу, -жеш, гл. Шептать. Чуб. VII. 551.
Розлящатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться, кричать рѣзкимъ голосомъ.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости. Вх. Лем. 473.
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТОГЛАВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.