Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Люде гроші кидали до карнавки церковної. Ум. карнавочка.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду.
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Пручнувся тікать, він за мною.
Тако нар.
1) = так.
2) Яко-тако. Кое-какъ.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.
