Бійкуватий, -а, -е. Драчливый.
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Де́рти, деру́, -ре́ш, гл. 1) Разрывать на части, драть. Так дере одежу що страх. 2) Сдирать, срывать. З одного вола двох шкур не деруть. 3) Грабить. Гайдамаки дерли народ років, може, з десять, аж мандебурія стала. 4) Требовать лишнее; брать взятки. У поліції деруть і тепер так, як дерли і перше. 5) Драть, царапать. Проханий кусок горло дере. 6) Де́рти горобці́в, ластовеня́т и пр. Разорять гнѣзда воробьевъ, ласточекъ и пр. А ти б хотів, щоб інститутки горобців дерли та учились мужичих казок? 7) Де́рти го́рло. Сильно кричать. 8) Де́рти крупи́. а) Превращать зерно въ крупу посредствомъ жернововъ. б) Рождественская игра. 9) Дерка́ч дере́. Коростель кричитъ. 10) Де́рти о́чі. Лѣзть въ глаза. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дати, щоб очей не дерло. 11) Де́рти пі́р'я. Обрывать бородки перьевъ. Усю зіму пір'я дерла — так надокучило, за те подушки м'які будуть. 12) Обдирать кору деревьевъ. Лика дерти. Ой як підемо у щирі бори да берестоньку дерти. 13) Де́рти го́лову. Задирать, поднимать голову. (Кінь) дере вгору головоньку. 14) — во́вну. Чесать шерсть щеткой съ проволочными крючками. 15) — мур. Приходить въ отчаяніе. Мати мур дере, в землю вбивається: «Утопила я й твою, й свою головоньку». 16) Бѣжать сильно. Я берегом деру.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. 2) Раст. Rubia tinctorum. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Цмолити, -лю, -лиш, гл. = цмулити.
Шибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі.
