Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зломити

Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОМИТИ"
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Дба́чка, -ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Камужельський, -а, -е. ? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Присканець, -нця, м. Родъ аладьи изъ сладкаго тѣста.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L. ЗЮЗО. І. 110.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.