Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зломити

Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОМИТИ"
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Вимучити Cм. вимучувати.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Пластунство, -ва, с. Занятіе пластуна. Пластун не зна роскоші, не гаразд обіжний, поневіряється, а пластунства не кидається. О. 1862. II. Кух. 62.
Портяниці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці), мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Тряснути, -ну, -неш, гл. Хлопнуть. З батога тряснув. Св. Л. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.