Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злото

Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТО"
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница. Желех.
Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину. Стор. МПр. 60.
Повіт, -ту, м. 1) Уѣздъ. Левиц. Пов. 208. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті. Гліб. 2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже. Н. Вол. у.
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.
Уїздити, -джу, -диш, сов. в. уїхати, уїду, -деш, гл. Въѣзжать, въѣхать. У столицю в'їздив Колумб, мов царь який. Ком. Р. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.