Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злічувати

Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитывать, сосчитать. Опат. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Котл. Ен. IV. 70. Хто воінство його злічити може. К. Іов. 53. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив. Грин. II. 314. 3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЧУВАТИ"
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ). Желех.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого. Мнж. 161.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Під'язник, -ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.
Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.