Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотечко

Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТЕЧКО"
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Кацапюга, -ги, м. Ув. отъ кацап.
Невважно нар. Невнимательно.
Незлобливо нар. Незлобиво.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Подаремне, подаремно, нар. Напрасно, даромъ. Рк. Левиц.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані. Зміев. у.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Псявіра, -ри, об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.
Туркання, -ня, с. 1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк. 2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.