Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злосливо

Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОСЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОСЛИВО"
Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш. Левиц. І.
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Шевч. 152. Милий покидає, иншої шукає. Н. п. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. І. 112. 2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris. Лв. 97.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОСЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.