Дви́гіт, -готу, м. Сотрясеніе, дрожаніе. Як пустив батько млин; та як нахопився вихор, та як загуркотить, заторохтить усе; а двигіт такий, що насилу на ногах устоїш.
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Милий покидає, иншої шукає. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому.
2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Істота, -ти, ж. Существо. 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш.
Краяння, -ня, с.
1) Разрѣзываніе.
2) Кройка.
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий.
