Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злістниця

Злістниця, -ці, ж. Злая женщина. Він вибрав собі жінку дуже велику злістницю. Чуб. II. 548.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІСТНИЦЯ"
Баговиння, -ня
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Криси, -сів, м. мн. 1) Края горшка, миски. Здавались йому крисами коло горшка, або коло миски. Левиц. І. 244. 2) Поля шляпы. Рудч. Чп. 248. Чуб. VII. 413. Гол. Од. 69. В солом'яному брилі з широкими крисами. О. 1802. IX. 60. 3) = крила 7. Черниг. у. Ум. кри́сочки. Взели шепочки по за крисочки. Kolb. І. 109.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Постріш, -ші, ж. Группа въ 8 — 10 дворовъ нанимающая сообща одного пастуха. Вх. Зн. 54.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.