Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злий

Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. Н. Вол. у.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.