Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злий

Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
На́кри, -рів, м. мн. Музык. инстр.: бубны.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить. К. ПС. 139.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Штемпаль, -ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпалі кладутъ підвалини. Уман. у., Гайсин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.