Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злий

Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИЙ"
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Жвакува́ння, -ня, с. Глоданіе.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Кнуровина, -ни, ж. Мясо борова.
Ли́шки II, меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 185.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес. КС. 1882. IV. 170.
Сугорб, -ба, м. Холмъ. Мар'янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.