Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Ум. буковинчик.
Добасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Добѣситься, доиграться.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Кайданочки, -ків, м. мн. Ум. отъ кайдани.
Наґуна́дзити, -джу, -диш, гл. 1) Набить шишку кому. 2) Навертѣть на голову что-либо чалмообразное.
Падлюка, -ки, ж.
1) Ув. отъ падло.
2) м. Подлецъ. А який він чоловік? — Ат, падлюки шматок.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Посесор, -ра, м. Арендаторъ. Тоді було даси два рублі чиншу посесорові та одбудеш дванадцять день шарварку.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить.
