Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злоріка

Злоріка, -ки, гл. Злословящій. К. ПС. 50. Блажен... хто стежку грішників минає, серед злоріків не сідає. К. Псал. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОРІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОРІКА"
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. Ном. № 13157. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Роспитися Cм. роспиватися.
Хавка, -ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. хавки́. Ротъ. КЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОРІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.