Виноколо, -кола, с. Виноградникъ? А в полі, в полі, й у виноколі, стоять намети з білого шовку.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Перевід, -воду, м.
1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Беру воду з переводу.
2) Непроизводительная трата, порча.
3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу.
Плись меж. = плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. А лебідь плись на дно.
2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху.
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу».
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити.
