Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злинка

Зли́нка, -ки, ж. Раст. Erigeron canadensis. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНКА"
Братаниця, -ці, ж. = братанка. Желех.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Почирятися, -ря́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Вх. Уг. 262.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.