Гай-Гай! меж.
1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами.
2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. 2) Изгрызать, изгрызть.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив.
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно.
Навари́ти Cм. наварювати.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Полюбувати, -бу́ю, -єш, гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила.
2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. На ярмарку циганчук конем виграває.