Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите.
Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мій первий женише! А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Ув. жениши́ще.
Літо́пис II, -су, м. Лѣтопись.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає.
Поослабати, -баємо, -єте, гл. Ослабнуть, держаться непрочно. Поослабали трубки.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Тетін, -на, -не. Тетинъ.
Томити, -млю́, -миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Ручок своїх не томитимеш. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. Своє серденько томлю.
