Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зло

Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛО"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Відомо нар. Извѣстно.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села. Г. Барв. 411.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.