Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Здиха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) сов. в. здихну́ти, -ну, -не́ш, гл. Вздыхать, вздохнуть. Все чогось скучає, важенько здихає. 2) сов. в. здо́хнути, -ну, -неш, гл. Издыхать, издохнуть. Ой як би то сталось, щоб ви не вертались, щоб там і здихали, де ви поросли. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium.
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Помулити, -лю, -лиш, гл.
1) Давить, жать нѣкоторое время.
2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
