Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодіяка

Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДІЯКА"
Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. Рудч. Ск. І. 66, 175; II. 24. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. Борз. у. б) = Картопля. Вх. Пч. І. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. І. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. І. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Цятований, -а, -е. = цяткований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДІЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.