Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Мі́сячок, -чка, м. Ум. отъ місяць.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Накопа́ти Cм. накопувати.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл.
1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать.
2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
Небірка, -ки, ж. = небога.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо!
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться.
