Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злорічити

Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОРІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОРІЧИТИ"
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Вигідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вигода. 2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Обашпорити, -рю, -риш, гл. Нащупать, отыскать.
Позіскакувати, -куємо, -єте, гл. Соскочить (о многихъ). Слуги позіскакували з постелі. Левиц. І. 518.
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОРІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.