Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл.
1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить.
2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ.
2) Питать. З рота поломя сапле. Так і сапає полумя.
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.
