Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злодюга

Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОДЮГА"
Богобоящий, -а, -е. = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. 2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа. Вх. Зн. 35.
Пароїк, -ка, паройок, -йка, м. Ум. отъ парій.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.) Гайсин. у.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОДЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.