Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Cм. лущик.
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Пливе понад берегом. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють.
Понаставати, -стаємо, -єте, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Подергать.
2) Очистить пеньку отъ кострики.
Приколень, -льня, м.
1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ.
2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі.
3) Часть кола, вбитая въ землю.
Причадіти, -дію, -єш, гл. Немного угорѣть. Голова болить, мабуть таки я трохи причаділа.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. Галя може струхла там у землі.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило.
