Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання.
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Латитсє хата.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа.
