Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злочестивий

Злочестивий, -а, -е. Злочестивый. К. ЦН. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧЕСТИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОЧЕСТИВИЙ"
Арти́стка, -ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Побратати, -та́ю, -єш, гл. Сдружить съ кѣмъ. Який тебе лихий ізніс і побратав з панами? Греб. (Хата. 54).
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Поперхливий, -а, -е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОЧЕСТИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.