Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Страхополох, -ха, м.
1) Трусъ. Ні в чім не був страхополох. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра?
2) Раст. Xanthium spinosum.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити.
