Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста.
Орох, -ху, м. = горох. Напрягла ороху.
Підгулювати, -люю, -єш, сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає.
2) — молоду. Свадебный обычай въ : послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
