Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви.
2) Архіерейскій.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто.
Крок, -ку, м.
1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Но що ту приходиш кроком зрадливим.
2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench.
Намока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. намокнути и намо́кти, -кну, -неш, гл. Намокать, намокнуть.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав.
Пробубоніти, -ню, -ниш, гл. Пробормотать. «Е, як би була!» — пробубонів Кобза.
Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью.
