Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Умер той дід, поховали, відпоминали. Одпоминають попи мою душу.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали.
Попихач, -ча, м. Человѣкъ, которымъ каждый помыкаетъ. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата; нікого нема! попихач жидівський, виріс у порогу. Ми, бач, теперечки тільки жіночі попихачі.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица.
