Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злепок

Зле́пок, -пка, м. Мѣсто сбоку, которымъ одинъ хлѣбъ слипся, во время печенія, съ другимъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕПОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕПОК"
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. голодом голодити. ЕЗ. V. 102.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Упхати Cм. упихати,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕПОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.