Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злиняти

Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИНЯТИ"
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали. Млак. 38.
Замо́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. замочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Замачиваться, замочиться, обмачиваться, обмочиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107. 2) Шутливо: выпить водки. Замочмеся! Вх. Лем. 416.
Обтоптатися, -пчуся, -чешся, гл. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Ушестя, -тя, с. День Вознесенія. Не прийдеться в середу Вшестя. Ном. № 6444. Сонечко стало жарити перед Ушестям, як посеред літа. Кв. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.