Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злість

Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІСТЬ"
Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Лазня, -ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіевск. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому. Міусск. окр.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Ціляти, -ляю, -єш, гл. 1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. К. Псал. 23. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! Грин. ІІІ. 449. 2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру! Грин. І. 285.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.