Вушко, -ка, с.
1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно.
2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ.
3) Часть шкафи. (Cм.).
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Лазня, -ні, ж.
1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Гаряче як у лазні.
2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня.
3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу.
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати!
