Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завдати

Завда́ти Cм. завдавати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВДАТИ"
Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Вісімдесят, восьмидесяти числ. Восемьдесятъ. Мені вісімдесят год. Рудч. Ск. І. 20.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. во.
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Захандри́чити, -чу, -чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замшіть, і в піч посадить. Грин. II. 312.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный. Брацл. у.
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.