Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики.
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання.
Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Опікання, -ня, с.
1) Опеканіе.
2) Обжиганіе, опеканіе.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
