Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Льо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
