Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заведисвіток

Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕДИСВІТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕДИСВІТОК"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати. Мнж. 154.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами. К. Псалт. 182.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕДИСВІТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.