Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завгорювати

Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Нечесність, -ности, ж. Нечестность.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Понатискатися, -каємося, -єтеся, гл. Натолпиться. У кормчу понатискалось людей. Н. Вол. у.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Слюсарство, -ва, с. 1) Слесарство. 2) = мосяжництво. Шух. І. 245.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВГОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.