Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завгорювати

Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко. Желех.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути. Ном. № 1212.
Кувікати, -каю, -єш, гл. 1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре. Вх. Уг. 248.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВГОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.