Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завважити

Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117. Я вже завважив мирового, який він. Н. Вол. у. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Н. Вол. у. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. Костом. (О. 1862. VI. 10). 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВАЖИТИ"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Підчулити Cм. підчулювати.
Примінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Приспособляться, приспособиться. Желех.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.