Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завгеть

Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГЕТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГЕТЬ"
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
На́рість, -рости, ж. Наростъ. Н. Вол. у.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Попідземний, -а, -е. То-же, что и підземний, подземный, но занимающій подъ поверхностью земли болѣе обширное пространство, идущій подъ землей.
Стряхти, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили. Харьк. г.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВГЕТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.