Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забухикати

Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУХИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУХИКАТИ"
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде. Конст. у.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління. Гн. І. 88.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУХИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.