Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Голка, -ки, ж.
1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Гола голка. Игла безъ нитки.
2) голки заганяти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало.
Загри́зкуватий, -а, -е. Сварливый, задира.
Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Папірня, -ні, ж. Бумажная фабрика.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть.
